ДАБІ роз’яснює

Деякі питання примусового виконання постанови про накладення штрафу - методичні рекомендації для органів державного архітектурно-будівельного контролю та територіальних органів Держархбудінспекції щодо порядку та строків примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.07.2017 № 7/17/7664 щодо проведення експертизи проектів будівництва, набуття права на виконання будівельних робіт та прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію з 10 червня 2017 року
Особливості надання адміністративних послуг через ЦНАПи Донецької та Луганської областей
Увага! Нові форми заяв для отримання ліцензій! Практичний посібник.
Щодо закладення проектної документації до страхового фонду документації

На виконання Закону України від 25.12.2008 № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» Урядом 20 травня 2009 р. за № 534 прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923», якою затверджено нову редакцію Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Відповідно до пункту 4 Порядку акт готовності об’єкта до експлуатації підлягаєпогодженню протягом 10 робочих днів органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про страховий фонд документації України» прийняття до експлуатації закінчених будівництвом (реконструкцією) об’єктів здійснюються лише за умов закладення технічної та проектної робочої документації до страхового фонду документації України, що підтверджується відповідними актами, які видає Державний департамент страхового фонду документації.

Державним департаментом пожежної безпеки (Держпожбезпеки) – урядовим органом державного управління, який діє у складі МНС і йому підпорядковується – та його територіальними органами при погодженні акта готовності об’єкта до експлуатації може бути перевірено виконання замовником вимог Закону України «Про страховий фонд документації України».

Щодо необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт при розвідці газових родовищ

(Відповідно до листа Держархбудінспекції від 19.09.08 № 22/10-3026)

Державна архітектурно-будівельна інспекція розглянула звернення від 08.09.2008 р. № 8/9282 щодо надання роз’яснення стосовно необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт при розвідці газових родовищ шляхом влаштування установок підготовки газу (УПГ), функція яких заключається в дослідній (пробній) експлуатації розвідувальних свердловин, та повідомляє.

Дані види робіт відносяться до проектно-вишукувальних робіт та не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекціях державного архітектурно-будівельного контролю.

Щодо гарантійних строків у будівництві

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно із ст. 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Статтею 860 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

При цьому, відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Щодо території дії ліцензій на будівельну діяльність (відповідно до листа ТОВ «Системи автоматизації сервіс» від 26.10.2009 № 3 422)

(відповідно до листа ТОВ «Системи автоматизації сервіс» від 26.10.2009 № 3‑422)

З метою визначення території дії ліцензій на будівельну діяльність, виданих до 01.01.2008 р., Державна архітектурно-будівельна інспекція дає роз’яснення.

До 01.01.2008 р. ліцензування будівельної діяльності регулювалося Законом України від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (відповідно до пункту 30 статті 9 зазначеного Закону в редакції Закону України від 08.02.2001 № 2257-ІІІ).

Статтею 14 цього Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначається, що господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України; господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Із змінами, внесеними Законом України від 16 травня 2007 року № 1026‑V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві» ліцензування будівельної діяльності здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цій сфері (ст. 2 Закону України від 01.06.2000 № 1775-ІІІ).

Враховуючи те, що спеціальними законами питання території дії ліцензії на будівельну діяльність не врегульоване, застосовуються норми загального законодавства.

Таким чином, господарська діяльність на підставі ліцензії на будівельну діяльність, виданої до 01.01.2008 р. відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» місцевим органом виконавчої влади або спеціально уповноваженим виконавчим органом ради, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Про надання дозволів на виконання будівельних робіт на об’єктах культурної спадщини

(відповідно до листа Держкультурспадщини від 03.11.10 № 22-3161/35)

 

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках культурної спадщини національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини, віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури і туризму України. У складі вказаного Міністерства зазначені функції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.06 № 336 виконує Державна служба з питань національної культурної спадщини.

Разом з тим, не у всіх випадках надання територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції дозволів на виконання будівельних робіт на об’єктах та територіях, пов’язаних з охороною культурної спадщини, такі дозволи видавались на підставі проектів, погоджених Державною службою з питань національної культурної спадщини або за проектами, погодженими тільки органом охорони культурної спадщини облдержадміністрації.

У зв’язку з цим з метою дотримання в подальшому Закону України «Про охорону культурної спадщини» та захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання у будівельній сфері при наданні дозволів на виконання будівельних робіт наголошуємо на тому, що Закон до повноважень органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації відносить лише питання погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам’яток місцевого значення, їх територій і зон охорони. До повноважень органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції віднесено надання висновків щодо відповідних програм та проектів на пам’ятках місцевого значення та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об’єктів культурної спадщини.

Інших повноважень органу охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації чи органу охорони культурної спадщини міської ради Законом не надано і Міністерством культури і туризму не делеговано.

У разі, коли об’єкт проектування є пам’яткою місцевого значення чи розміщується (планується розмістити) в межах території пам’ятки місцевого значення чи в її зоні охорони, які одночасно належать до пам’яток національного значення, їх територій, розташовані в межах зон охорони цих пам’яток або в межах історичного ареалу населеного пункту, відповідно, погодження органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, є попереднім і прийняття остаточного рішення щодо погодження проектної документації належить до повноважень Державної служби з питань національної культурної спадщини.

Погодження місцевими органами охорони культурної спадщини не віднесених до їх компетенції програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках культурної спадщини національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини, є перевищенням повноважень вказаних органів. Надання територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції дозволів на виконання будівельних робіт на підставі таких погоджень є порушенням Закону, що визначає обсяг компетенції органів охорони культурної спадщини стосовно погодження проектної документації, внаслідок чого забудовники вводяться в оману щодо законності підстав для проведення ними робіт.

Щодо документів дозвільного характеру

(відповідно до листа Держархбудінспекції України від01.11.2011№ 40-17-3856)

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру – це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – це документ, яким суб’єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб’єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.

Разом з тим, Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, відповідно до якого документами дозвільного характеру у сфері містобудівної діяльності є дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат щодо закінченого будівництвом об’єкта. Таким чином, Декларація не є документом дозвільного характеру.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанов Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» у разі коли декларація про початок виконання підготовчих робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність об’єкта до експлуатації (далі – Декларація) подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Державна архітектурно-будівельна інспекція або її територіальний орган (далі – Інспекція) повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Зазначеними законодавчими актами визначено вичерпний перелік підстав повернення Декларації замовнику. Повернення Декларації з інших причин не допускається.

Враховуючи зазначене, у разі якщо замовник подав чи оформив Декларацію належним чином, підстав для її повернення немає.

Крім того, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановами Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 і № 466 при реєстрації Декларації не передбачено надання будь-яких інших документів, окрім двох примірників зазначеної декларації.

Таким чином, при реєстрації Декларації Інспекція не має права вимагати додаткові документи, а у разі повернення Декларації на доопрацювання Інспекція зобов’язана обґрунтувати причини її повернення.

Лист від 10.11.2011 № 40-16-4092. Про документ, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта

gerb

ДЕРЖАВНА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ


 02160, м. Київ-160, просп. Возз’єднання, 15/17 тел. 291-69-69, факс 291-69-68

10.11.2011 № 40-16-4092

Про документ, який підтверджує прийняття

в експлуатацію закінченого

будівництвом об’єкта

Згідно з процедурою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів,прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I – III категорій складності та будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України або її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється шляхом видачі відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Крім того, згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461,після проведення реєстрації декларації замовнику повертається один примірник декларації, або видається один оригінал сертифікату.

Слід зазначити, що оригінал документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта зберігається у замовника, оскільки є першим і єдиним примірником.

Згідно із частиною дев’ятою статті 39 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”зареєстрована декларація про готовність об’єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів – води, газу, тепла, електроенергії (далі – договори про постачання), включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Крім того, порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання, регулюється Господарським кодексом України.

Таким чином, при укладенні договорів про постачання замовник надає, в тому числі копію документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Заступник Голови                                    В.В. Папка

Соболь Ю.П.

Щодо чинності дозволу на виконання будівельних робіт

31.01.2012

№ 40-17/6-546

Відповідно до пункту 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» дозвіл на виконання будівельних робіт, отриманий до набрання чинності підпунктів (до 13.04.2009), вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 14.10.2008), а щодо об’єктів містобудування, будівництво яких розпочато, – до завершення їх будівництва. Зазначена норма є нормою прямої дії, у зв’язку з чим дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набуття чинності підпункту 17 пункту 10 розділу I цього Закону, є чинними та не потребують продовження терміну їх дії в межах строків, встановлених пунктом 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву».

Крім цього, відповідно до пункту 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом (до 12.03.2011), є чинними до завершення будівництва об’єкта.

Таким чином, якщо згідно отриманого дозволу будівництво об’єкта було розпочато і він був чинним на момент набрання чинності зазначених законодавчих актів то дозвіл вважається чинним до завершення будівництва.

Звертаю увагу, що листи Держархбудінспекції України не є нормативно-правовими актами, вони мають лише інформативний характер і не встановлюють правових норм.

Щодо посилення контролю за використанням матеріалів при будівництві

Відповідно до законодавства на об’єктах будівництва здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та авторський і технічний нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією України за територіальним принципом у порядку проведення планових та позапланових перевірок. При цьому до планів перевірок включаються об’єкти будівництва ІІІ, ІVта V категорій складності, які перевіряються планово не частіше одного разу на півроку.

Виконуючи завдання Президента України Януковича В.Ф. щодо зменшення тиску контролюючих органів, Держархбудінспекцією України поступово зменшується кількість планових контрольних заходів у сфері містобудівної діяльності, а також здійснюються заходи щодо усунення дублювання контрольних і наглядових функцій.

При цьому слід врахувати таке:

  • відповідно до Порядку здійснення технічного та авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, та згідно з вимогами ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд» авторський нагляд проектних організацій за будівництвом об’єктів будівництва незалежно від форм власності замовника (інвестора) повинен здійснюватися протягом всього періоду будівництва з метою забезпечення відповідності технологічних, архітектурно-будівельних та інших технічних рішень об’єктів будівництва рішенням, що передбачені в затверджених проектах;
  • згідно із п. 4.1.3 ДБН А.2.2-4-2003 проектна організація, що здійснює авторський нагляд, наділена правом давати вказівки щодо припинення виконання підрядником окремих видів робіт, що виконуються з порушеннями проектних рішень та будівельних норм, і письмово повідомляти замовника і відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю;
  • особи, що здійснюють технічний нагляд, проводять перевірку наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовується під час будівництва об’єкта, зокрема технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань та відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;
  • особи, що здійснюють технічний нагляд, повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів та проводять перевірку виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду.

Таким чином, переважну більшість контрольно-наглядових функцій виконують сертифіковані спеціалісти – інженери технічного нагляду, які несуть повну відповідальність як перед замовником, так і перед контролюючими органами.

Це особливо важливо в умовах прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва за декларативним принципом. Частка таких об’єктів становить 99 відсотків.

За таких умов контроль застосування будматеріалів під час будівництва можливий лише за умови належного проведення авторського і технічного нагляду. Тому під час перевірки об’єктів будівництва інспекціями держархбудконтролю у першочерговому порядку перевіряється дотримання порядку здійснення авторського і технічного нагляду, як визначальної умови забезпечення необхідної якості будівництва.

Про затвердження Методичних рекомендацій

(відповідно до листа Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 06.02.2014 № 03-1650/261)

 

Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомляє, що відповідно до підпункту 82 пункту 4 Положення про ДСНС України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 р. № 20, та з метою сприяння створенню єдиних підходів до забезпечення протипожежного захисту на етапі проектування громадських будинків з умовною висотою понад 100 м та комплексів, на які відсутні норми проектування, наказом ДСНС України від 31.12.2013 № 812 затверджено Методичні рекомендації з проектування громадських будинків з умовною висотою понад 100 м та комплексів, на які відсутні норми проектування (далі – Методичні рекомендації).

Методичні рекомендації, розроблені Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту ДСНС України ( далі – УкрНДІЦЗ), враховують багаторічний накопичений досвід у галузі розробки та реалізації концепцій протипожежного захисту об’єктів. Документ було схвалено науково-технічною радою Мінрегіону України (протокол від 23.12.2010 № 194).

Методичні рекомендації містять особливості та основні підходи щодо забезпечення вимог у сфері пожежної безпеки при виборі земельної ділянки та плануванні території, розробці об’ємно-планувальних та конструктивних рішень, інженерного забезпечення, організаційно-технічних заходів під час будівництва та експлуатації громадських будинків з умовною висотою понад 100 м та комплексів, на які відсутні норми проектування.

Методичні рекомендації розміщено на веб-сайті УкрНДІЦЗ у розділі «Нормативні документи».

ПРОЗОРА ДАБІ - відкрита система розгляду дозвільних документів Детальніше
Hello. Add your message here.